Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2015 року Справа № 922/3425/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М.суддів:Круглікової К.С. (доповідач), Мамонтової О.М.розглянувши касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 рокуу справі№922/3425/14 господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укр Енерго Холдінг" до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів 1 та 21. Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 2. Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "АДЦ" 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерпромінвест" Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" простягнення 151 641,38 грн., визнання права та зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача 1 : Сидоренко А.С.,

відповідача 2 : Шикеринець Р.І.,

відповідача 3 : не з'явився,

відповідача 4: не з'явився,

третьої особи: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.10.2014р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2014р. у справі № 922/3425/14, позов задоволено в частині визнання права позивача на розпорядження належними йому на праві власності 4 285,867 тис. куб. м. природного газу, шляхом заборони відповідачам 1,2 вчиняти дії по не допуску позивача до роботи на газовому ринку України; зобов'язано відповідачів 1,2 усунути перешкоди в реалізації права власності позивача на природний газ шляхом включення в баланс надходження та розподілу по Україні природного газу, належного позивачу, видобутого ТОВ "Газконтиненталь" (спільна діяльність з державним акціонерним товариством "Чорноморнафтогаз") для постачання промисловим споживачам об'ємів видобутого природного газу за березень 2014 р. у кількості 4 285,867 тис. куб. м.; присуджено до стягнення з відповідача 1 на користь позивача 1218 грн. судового збору та стягнуто з відповідача 2 на користь позивача 1218 грн. судового збору. В частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Енерго Холдінг" щодо визнання права на розпорядження належними йому на праві власності 4 285,867 тисячами кубічних метрів природного газу, шляхом заборони Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Публічному акціонерному товариству "Укртрансгаз" вчиняти дії по не допуску до роботи на газовому ринку України комісіонера позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтрейдінвест" відмовлено. В частині позову щодо зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" усунути перешкоди в реалізації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Енерго Холдінг" на природний газ, шляхом включення в баланс надходження та розподілу по Україні природного газу, належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Укр Енерго Холдінг", видобутого Товариством з обмеженою відповідальністю "Газконтиненталь" (спільна діяльність з державним акціонерним товариством "Чорноморнафтогаз"), для постачання промисловим споживачам обсягів природного газу, що будуть видобуті в майбутньому, відмовлено. В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Енерго Холдінг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДЦ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерпромінвест" про солідарне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу №25/03 від 25 березня 2014 року в розмірі 151641,38 грн. відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення місцевого господарського суду від 15.10.2014р. та постанову апеляційного суду від 01.12.2014р. скасувати в частині задоволення вимог позивача про визнання права на розпорядження належними йому на праві власності 4 285,867 тис.куб.м. природного газу шляхом заборони відповідачам 1,2 вчиняти дії по не допуску позивача до роботи на газовому ринку України; зобов'язання відповідачів 1,2 усунути перешкоди в реалізації права власності позивача на природний газ шляхом включення в баланс надходження та розподілу по Україні природного газу, належного позивачу, видобутого ТОВ "Газконтиненталь" (спільна діяльність з державним акціонерним товариством "Чорноморнафтогаз") для постачання промисловим споживачам об'ємів видобутого природного газу за березень 2014 р. у кількості 4 285,867 тис. куб. м.; стягнення з відповідача 2 на користь позивача 1218 грн. судового збору; прийняти в цих частинах нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, а витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покласти на позивача.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" також звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення місцевого господарського суду від 15.10.2014р. та постанову апеляційного суду від 01.12.2014р. скасувати в частині задоволення вимог позивача про визнання права на розпорядження належними йому на праві власності 4 285,867 тис.куб.м. природного газу шляхом заборони відповідачам 1,2 вчиняти дії по не допуску позивача до роботи на газовому ринку України; зобов'язання відповідачів 1,2 усунути перешкоди в реалізації права власності позивача на природний газ шляхом включення в баланс надходження та розподілу по Україні природного газу, належного позивачу, видобутого ТОВ "Газконтиненталь" (спільна діяльність з державним акціонерним товариством "Чорноморнафтогаз") для постачання промисловим споживачам об'ємів видобутого природного газу за березень 2014 р. у кількості 4 285,867 тис. куб. м.; стягнення з відповідача 1 на користь позивача 1218 грн. судового збору, прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, а витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покласти на позивача.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач (покупець), уклав з ТОВ "АДЦ" (продавець), договір купівлі-продажу природного газу № 25/03 від 25.03.2014р. в обсязі 4 285,867 куб.м. видобутку України. Факт придбання та отримання природного газу підтверджується підписаними сторонами актами від 26.03.2014р. приймання - передачі природного газу до даного договору між ТОВ "Газконтиненталь" та ДАТ "Чорноморнафтогаз" .

Суди також встановили, що зазначений обсяг природного газу був видобутий ТОВ "Газконтиненталь", як оператором спільної діяльності з ДАТ "Чорноморнафтогаз" (договір про спільну діяльність № 4024 від 26.11.2004р.), на території Автономної Республіки Крим, та прийнятий ДАТ "Чорноморнафтогаз" для його подальшого транспортування та передачі у газотранспортну мережу Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (газопровід Джанкой-Феодосія -Керч).

За договором комісії № ГТ-14/022 від 25.03.2014р. позивач доручив ТОВ "Газтрейдінвест", в якості комісіонера, укласти договори, спрямовані на реалізацію природного газу, що належить позивачу, для потреб промислових споживачів шляхом його постачання споживачам відповідно нормативним документам.

На виконання вищезазначеного договору комісії, ТОВ "Газтрейдінвест", в інтересах позивача, звернулося до НАК "Нафтогаз України" (відповідач 2) з проханням врахувати плановий розподіл природного газу станом на 31.03.2014 р. на промислових споживачів, надало ресурсний баланс природного газу, плановий розподіл, акт приймання-передачі газу.

В свою чергу, НАК "Нафтогаз України" надала відповідь власним листом №6-1608/1.9-14 від 22.04.2014р., яким повідомило про відсутність технічної можливості реалізації зазначених обсягів газу на території України через визнання АР Крим тимчасово окупованою територією. Даним листом рекомендовано комісіонеру закупити зазначений обсяг природного газу у постачальника, який має підтверджені ресурси газу у березні 2014 року. Також даним листом НАК "Нафтогаз України" повідомила про не допуск комісіонера позивача до роботи на газовому ринку України.

Крім того, своїм листом ПАТ "Укртрансгаз" вих. № 5986/64-064 від 10.07.2014р. повідомило позивача про відсутність технічної можливості реалізації зазначених обсягів газу на території України через визнання АР Крим тимчасово окупованою територією.

В результаті зазначених дій першого та другого відповідачів, позивач був позбавлений права розпорядження належними йому на праві власності обсягами природного газу, тобто можливості передавати, продавати, використовувати у власній підприємницькій діяльності придбаний природний газ в загальній кількості 4 285,867 тисяч кубічних метрів, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ "Укр Енерго Холдінг" в частині визнання права позивача на розпорядження належними йому на праві власності 4 285,867 тис. куб. м. природного газу, шляхом заборони відповідачам 1,2 вчиняти дії по не допуску позивача до роботи на газовому ринку України; зобов'язання відповідачів 1,2 усунути перешкоди в реалізації права власності позивача на природний газ шляхом включення в баланс надходження та розподілу по Україні природного газу, належного позивачу, видобутого ТОВ "Газконтиненталь" (спільна діяльність з державним акціонерним товариством "Чорноморнафтогаз") для постачання промисловим споживачам об'ємів видобутого природного газу за березень 2014 р. у кількості 4 285,867 тис. куб. м., місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний господарський суд, вказав, що обсяги газу у кількості 4 285,867 тис. куб. м., були видобуті ТОВ "Газконтиненталь" у спільній з ДАТ "Чорноморнафтогаз" діяльності, є ресурсом українського походження та надійшли до газотранспортної системи України, оскільки були розподілені ПАТ "Нафтогаз України" згідно листа та розрахункового балансу надходження та розподілу газу, виданого відповідачем 1. При цьому, місцевий суд вказав, що НАК "Нафтогаз України" не має функцій оператора Єдиної газотранспортної системи України та не наділений повноваженнями по не допуску підприємств до Єдиної газотранспортної системи України та не допуску до роботи на газовому ринку, тому дії відповідача 2 по не допуску комісіонера до роботи на газовому ринку України є безпідставними та порушують право позивача на розпорядження належним йому майном.

Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна, оскільки ці висновки, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, були прийняті у зв'язку з неповним встановленням обставин справи і з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Судове рішення вважається законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, вказаним вимогам судові рішення у даній справі у повній мірі не відповідають з огляду на таке.

Позивач, звертаючись з даним позовом стверджував , що спірні обсяги природного газу в розмірі 4 285,867 тис.куб.м. були прийняті ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та передані в газотранспортну мережу філії "Управління магістральних газопроводів"Харківтрансгаз" (відповідач 2), а саме в газопровід "Джанкой-Феодосія-Керч", для подальшого транспортування.

Відповідач 1 та відповідач 2 заперечували зазначений факт та вказували на те, що спірний обсяг газу не надходив до газотранспортних мереж відповідача 2, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів в підтвердження наведеного.

При цьому, відповідачі 1 та 2 зазначали, що належним доказом надходження спірних обсягів газу до газотранспортних мереж відповідача 2 може бути виключно місячний акт приймання-передачі газу, який повинен бути підписаний між ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів"Харківтрансгаз" (відповідачем 2), якого не надав позивач, оскільки його не існує.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.08.2013р. між відповідачем 2 та ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" було укладено технічну угоду про умови приймання - передачі природного газу №1/2013.

Відповідно до п.п.5.1,5.3 вказаної технічної угоди, кількість переданого та прийнятого природного газу за календарний місяць визначається диспетчерськими службами сторін, а місячний акт приймання-передачі газу складається та підписується представниками сторін до п'ятого числа місяця , наступного за звітнім, у чотирьох примірниках -по два кожній стороні.

Тобто, ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" було зобов'язане передати природний газ , в т.ч. і спірні обсяги, у газотранспортну мережу відповідача 2 відповідно до умов технічної угоди, чого зроблено не було.

З огляду на викладене, акт приймання -передачі природного газу від 26.03.2014, на який посилається позивач та який був прийнятий судами до уваги, підписаний між ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та ТОВ "Газконтиненталь" засвідчує лише факт надходження спірних обсягів газу в газотранспортну мережу ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", що спростовує висновки судів попередніх судовий інстанцій про надходження газу до газотранспортних мереж відповідача 2 та про вчинення останнім перешкод у здійсненні позивачем права власності на спіні обсяги газу.

Однак, суди першої та апеляційної інстанцій не взяли зазначене до уваги та дійшли передчасного висновку, що спірні обсяги газу були передані ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" в газотранспортну мережу відповідача 2, посилаючись при цьому на акти приймання - передачі природного газу від 26.03.2014 між ТОВ "Газконтиненталь" та ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз".

Вказані акти від 26.03.2014 не підтверджують факту здійснення приймання -передачі газу між відповідачем 2 та ДАТ "Чорноморнафтогаз" тому не породжують жодних правових наслідків для відповідача 2 , оскільки згідно зі ст.511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.

З аналізу вказаних актів вбачається , що вони підписані ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ТОВ "Газконтиненталь" та засвідчують лише факт надходження обсягів природного газу виключно в газотранспортну мережу ДАТ "Чорноморнафтогаз" після чого останній повинен передати вказаний газ в систему магістральних газопроводів відповідача 2. Однак доказів такої передачі, зокрема, підписаного акту ДАТ "Чорноморнафтогаз" та відповідачем 2 в матеріалах справи немає.

Посилання суду на те, що факт передачі природного газу від ДАТ "Чорноморнафтогаз" в газотранспортну систему ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" підтверджується зведеним розподільчим балансом, затвердженим НАК "Нафтогаз України", також є помилковим, оскільки приймання - передача природного газу є господарською операцією, яка фіксується первинними документами, а саме: актами, накладними тощо, тому розподільчий баланс не може бути доказом в розумінні ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України.

В порушення ст. 84 ГПК України та ст.ст. 38, 43 цього ж Кодексу, приймаючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції, не зазначив у своєму рішенні про дослідження доказів, якими обґрунтовувались позовні вимоги, не дав правового аналізу актам від 26.03.2013 р. та не встановлював - чи дійсно спірний обсяг природного газу надійшов до газотранспортних мереж відповідача 2 для подальшого його транспортування та чим це підтверджується.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суди попередніх судових інстанцій, відмовляючи частково у позові Товариству з обмеженою відповідальністю "Укр Енерго Холдінг" щодо визнання права на розпорядження належними йому на праві власності 4 285,867 тисячами кубічних метрів природного газу, шляхом заборони Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Публічному акціонерному товариству "Укртрансгаз" вчиняти дії по не допуску до роботи на газовому ринку України комісіонера позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтрейдінвест" вирішив питання про права та обов'язки зазначеного товариства , який не був залучений до участі у справі, що відповідно до п.3 ч.2 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень.

Апеляційний господарський суд також зазначене не врахував, залишивши рішення місцевого суду без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою ст. 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний и об'єктивний розгляд у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (п.3 ч.1 ст. 111-9 ГПК України), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів вважає, що при вказаних обставинах та порушеннях норм матеріального та процесуального закону, рішення місцевого суду та постанова апеляційної інстанції не можуть бути залишені без змін та підлягають скасуванню у повному обсязі з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, перевірити доводи і заперечення сторін, прийняти заходи щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи та вирішити спір відповідно до норм чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2014р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2014р. у справі №922/3425/14 скасувати.

Справу № 922/3425/14 направити до господарського суду Харківської області на новий розгляд в іншому складі суддів.

Головуючий М. Малетич

Судді К. Круглікова

О. Мамонтова